львівськиЙ 
Історики та археологи знову взялися за пошуки місця поховання гетьмана Івана Виговського. Про перший день пошукових робіт та значення проєкту у матеріалі LVIV.MEDIA
Гетьман Іван Виговський був страчений у 1664 році на території сучасної Черкащини через звинувачення у повстанні проти Речі Посполитої та тодішнього гетьмана правобережної України Павла Тетері. Історики та археологи досі не можуть дійти до спільного висновку де знаходиться прах Виговського. Його пошуками ще на початку XX ст. займався відомий український археолог Ярослав Пастернак, також вже за часів Незалежності археологи не покидали спроб знайти могилу страченого гетьмана.
І ось в листопаді 2024 року в селі Руда Стрийського району на Львівщині стартували чергові пошуки праху Івана Виговського. Як стверджують історики, Виговський похований разом зі своєю дружиною Оленою Стеткевич, яка й померла у Руді та нібито заповіла поховати її разом з чоловіком. LVIV.MEDIA побував на першому дні пошукових робіт та поспілкувався з ініціаторами проєкту культурної дипломатії “У пошуках праху Івана Виговського у Руді”, які розповіли чому саме у Руді шукають прах гетьмана та яке значення він має для української історії та культури.
Пошуки розпочали з молитви в старовинному монастирі
Під час початку пошукових робіт була присутня ініціаторка проєкту Ольга Боднар — завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської РДА. Вона, як одна з організаторок пошуку праху Івана Виговського, зібрала істориків та створила координаційну раду на якій обговорюються подальші дії. За словами Ольги Боднар, на початку було складно зібрати істориків в одну команду, адже у кожного є своя думка щодо можливого місця поховання Виговського.
Завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської РДА Ольга Боднар
“Ну ви розумієте, що в усі зібрані науковці мають великий стаж та досвід. У кожного в доробку величезна кількість наукових робіт з історії та археології. Зокрема й по гетьману Івану Виговському. На початках було складно домовитись з кожним з них обʼєднатися в спільну команду, адже у кожного є своя думка і вона могла кардинально відрізнятись від думки іншого” — розповіла Ольга Боднар.
Після засідання координаційної ради, яке відбулось у кінці жовтня, вирішили розпочати пошук могили гетьмана. Обрали дні, коли була суха та сонячна погода, узгодили усе з археологами й визначили стартовий день. Вирішили почати роботу зі спільної молитви у монастирі св. Герарда, який розташований недалеко від місця пошуку. До слова, історія монастиря розпочалась саме у XVII ст., в період коли жив Іван Виговський.
Столітня церква і все, що вона приховує
Після спільної молитви вирушили до столітньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці в самому селі Руда, поблизу якої й розпочали пошуки. 20 років тому на території церкви уже намагались знайти могилу гетьмана Виговського, однак марно. Тоді один з нинішніх учасників команди, історик Василь Рудий просканував усю територію самої церкви спеціальним георадаром в сподіваннях знайти можливе поховання. Як згодом виявилось, столітня церква була перенесена на декілька десятків метрів лівіше від місця попередньої церкви, тому тоді знайти саркофаг не вдалося.
“У 2003 році я вже обстежував усю підлогу цієї церкви, але нічого не знайшов. Потім до мене дійшло, що ця церква перенесена трохи лівіше, ніж її попередниця. Цю церкву звели на початку XX століття. А що було до неї достеменно невідомо. Можливо на місці пошуків знайдемо хрест, можливо каплицю. Це нам треба буде дізнатися” — зазначив історик Василь Рудий.
Історик Василь Рудий
Саркофаг гетьмана чи гробниця фараона
Пошукові роботи почалися зі сканування земельної ділянки 250 м завдовжки та 70 метрів завширшки. Для того, щоб просканувати землю залучили львівських геодезистів, які взяли спеціальний георадар Easyrad. За словами спеціалістів, зазначений георадар є універсальним пристроєм для того, щоб побачити, що знаходиться на глибині 10 — 15 метрів під землею. Якщо під поверхнею знаходиться значна кількість металу, то георадар покаже ущільнення і це буде однією з ознак можливого місця поховання. Зазначимо, що аналогічні георадари також використовують археологи в Єгипті під час пошуків древніх артефактів, зокрема гробниць.
“Наразі ми найближчим часом зберемо координаційну раду, щоб узагальнити усю зібрану інформацію та окреслити наступний етап — початок розкопок. В разі, якщо ми саркофаг гетьмана і його дружини не знайдемо, то ми будемо надалі спілкуватися зі спеціалістами в розширеному форматі. А якщо ж вдасться знайти Виговського, то ми, відповідно до усіх протоколів ЮНЕСКО, піднімемо саркофаг на поверхню і проведемо аналіз знайденого, щоб підтвердити правдивість знахідки” — розповіла Ольга Боднар
На запитання про можливість занесення праху в матеріальну спадщину ЮНЕСКО Ольга Боднар відповіла однозначно. “Воно відразу зайде до матеріальної спадщини. Тому що ми робитимемо підтвердження по їхньому протоколу. Але Івана Виговського поховали разом з його дружиною та особистими гетьманськими речами. Ми повинні разом з прахом знайти ще артефакти, які дадуть нам додаткове підтвердження. У Руді є родовий маєток та музей Виговського в якому уже є знайдені раніше речі повʼязані з ним” — зазначила Ольга Боднар.
Відновлення української ідентичності та історії
Ще під час першої розмови з LVIV.MEDIA завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської РДА Ольга Боднар наголосила, що основною метою проєкту є відновлення історичної справедливості. “Мета — перетворити Руду у місце памʼяті героїзму та патріотизму людей тієї доби та нинішньої. Не було б нас, якби не було тих хто захищав наші минулі покоління. Ми маємо що захищати зараз. Військові на фронті захищають безпосередньо нас, а ми намагаємося захистити памʼять про наше минуле” — наголосила Ольга Боднар.
Пошуки праху керівника козацької держави Івана Виговського можуть затягнутися ще на довгі місяці. Попри їх результат, для України важливо, щоб таких проєктів зʼявлялось дедалі більше по всій території держави та не тільки.
