львівськиЙ Жертви російсько-української війни – не лише люди. Буремні події, які відбуваються в нашій країні в останнє десятиріччя, особливо – з 24 лютого 2022 року, призвели до фактично зникнення цілих населених пунктів. Торкнулося це і Херсонської області.
В регіоні деякі степові села на правобережжі Дніпра навряд чи підлягають відновленню. Настільки сильно вони зруйновані внаслідок бойових дій. Можливо, така доля спіткала б і село Миролюбівка Нововоронцовської громади Херсонської області. Але…
Миролюбівці дуже пощастило з географічним розташуванням: через село проходить траса Т 2207 – автомобільний шлях місцевого значення довжиною 127,2 км, прокладений через весь Бериславський район, а саме – через Велику Олександрівку, Високопілля, Архангельське, Берислав.
Втім, це – не єдине, завдяки чому лишається перспективним село, де під час боїв зруйновані або пошкоджені 98% будівель.
За словами Сергія Кари, старости сіл Миролюбівка і Трудолюбівка, після визволення Миролюбівки туди вже повернулося понад 200 людей.
– Станом на лютий 2022 року, – каже староста, – населення села становило 567 людей. Коли у вересні 2022 року українські військові вибили з Миролюбівки окупантів, в селі жили лише 34 людини. Після деокупації почали повертатися мешканці, які виїжджали. Повертаються вони і зараз. Населення села збільшується за рахунок і місцевих мешканців, і вимушених переселенців, які тут оселилися.
Люди повертаються у Миролюбівку завдяки й тому, що у селі активно реалізуються програми з відновлення. І державні, і ініційовані та підтримані благодійними організаціями. На відміну від багатьох населених пунктів Херсонщини тут відбудова йде повним ходом.
– Ми – каже Сергій Кара, – вдячні таким благодійним організаціям, як Гуманітарна місія «Проліска», ZOA in Ukraine, Карітас, «Людина в біді». Вони дуже допомогли нам будівельними матеріалами, їжею, питною водою, засобами гігієни, паливними брикетами. Також у нас дуже ефективно працює державна програма єВідновлення. За цією програмою вже прийняті рішення про компенсації за пошкоджене майно десь 80% мешканцям Миролюбівки і Трудолюбівки.
Олена Ярошенко живе в Миролюбівці з 1989 року. Під час окупації жінка виїжджала. А повернулася вона у вересні 2023 року.
– Я, – каже Олена, – повернулася лише через рік після деокупації, бо просто не було куди повертатися. Мій будинок повністю зруйнований. Зараз благодійники допомагають його відновлювати. Чекаю на компенсацію за програмою єВідновлення. А живу поки що в чужому будинку, куди добрі люди пустили.
Жінка каже, що хоче, щоб село відродилося:
– В моєму вже немолодому віці не дуже і пошукаєш щастя десь на стороні. Сподіваюся, що село відновиться. Головне, щоб тут була робота.
Олена каже, що повернулися в село деякі з її сусідів. А дехто поки що вважає для себе кращім жити в інших місцях:
– Одна з моїх сусідок не поспішає повертатися. У неї – двоє дітей, один з яких вже закінчив школу, другий ще отримує середню освіту. Звісно, в такій ситуації батьки шукатимуть житло там, де для дітей більше можливостей щодо навчання.
Серед населених пунктів Нововоронцовської громади Миролюбівка виділяється тим, що стала першим, де почали відновлювати школу.
– Російські окупанти, – розповідає Сергій Кара, – під час перебування в селі влаштували в школі штаб і місце для розміщення особового складу. Коли українська армія вибила загарбників з села, тут протягом двох тижнів була лінія фронту. Тоді росіяни, які закріпилися в Любимівці (село у Нововоронцовській громаді в семи кілометрах від Миролюбівки, – МОСТ) випустили по нашому селу величезну кількість снарядів. Будівлю школи вони розстрілювали з танку. Думаю, хотіли її знищити, бо, тікаючи, багато чого там залишили. Наприклад, ми знаходили документи.
Але окупантам не вдалося повністю реалізувати цей намір. Як розповів староста, експерти, оглянувши будівлю Миролюбівської гімназії, дійшли до висновку, що вона придатна для відновлення, бо не пошкоджені несучі елементи.
– Завдяки допомозі благодійників ми відновили частину будівлі, – розповідає Галина Штанько, директорка Миролюбівської гімназії.
Капітальне відновлення освітнього закладу ще попереду, а зараз три класні кімнати, бібліотека та спортивна зала приведені до стану, придатного для перебування там учнів та педагогів.
В школі проводяться освітні та спортивні заходи, надається психологічна допомога, а також є ігровий куточок для малечі. У першу в Нововоронцовській громаді відновлену – хай і частково – школу приїжджають діти і з інших сіл. У самій Миролюбівці зараз живе сорок дітей шкільного віку.
– Основний навчальний процес, – пояснює Галина Штанько, – відбувається онлайн. А школу учні відвідують для офлайн-консультацій з вчителями, для спілкування з психологами (це особливо потрібно тим дітям, які пережили окупацію), а також для участі у позакласних заходах. Наприклад, для підготовки до таких змагань, як «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги», «Джура». До речі, у грі «Джура» команда нашої гімназії зайняла перше місце в районних змаганнях. Зараз готуємося до обласних.
Староста села сподівається, що з часом там працюватиме опорний освітній заклад:
– Миролюбівка розташована дуже зручно – на трасі. Тому сюди буде нескладно підвозити учнів. Вчителі теж зможуть приїжджати. До речі, в село повернулися деякі місцеві вчителі, які виїжджали під час окупації.
Директорка гімназії каже, що в експертному висновку йдеться про доцільність відбудови школи. Але замість триповерхової будівлі пропонується зробити одноповерхову. Втім, це поки що – лише приблизні плани.
Свою історію село Миролюбівка веде з 1828 року. Тобто, скоро у нього ювілей – 200-річчя. І, судячи з того, наскільки інтенсивно зараз відбудовується село, воно має усі шанси зустріти ювілей оновленим.
Дана публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
