львівськиЙ 
337 Фото ілюстратвине
Приморський районний суд міста Одеса виправдав мешканку села Широка Балка Херсонського району від звинувачень у колабораціонізмі.
Про це повідомляє Судовий репортер.
За версією матеріалами справи, із 23 по 27 вересня 2022 року обвинувачена з поплічницею і в супроводі двох російських військовослужбовців ходили дворам окупованого села і пропонували людям проголосувати за приєднання Херсонщини до Росії.
Підсудна винною себе не визнала. Розповіла, що в окупації мешкала з цивільним чоловіком, матірʼю та батьком. Місцевих мешканців залякували, в селі вже знали, що росіяни стратили за непокору одну селянку. Одного разу до обвинуваченої додому прийшли російські солдати у балаклавах і сказали, що знають, що вона працювала на українських виборах і вимагали, щоб вона провела їхній псевдореферендум. Фігурантка пояснила, що відмовлялась, кажучи, що не має «аргументів» для цього, маючи на увазі підстави цим займатися. Окупант їй заперечив, чи хіба не є таким аргументом її власне життя.
Через кілька днів військові прийшли знову та нагадали їй також про хвору лежачу матір. Обвинувачена стверджує, що погодилася проводити псевдореферендум через погрози її близьким. Вона прийшла до приміщення дитсадка, де на столах були списки виборців, бюлетені та прозорі урни для голосування. Там була також її сусідка. Надалі жінки у супроводі двох солдатів ходили по селу і пропонували людям голосувати, але якщо ті відмовлялися, то не наполягали і йшли далі. У кінці дня урни приносили в садок, сортували бюлетені та віддавали солдатам.
Після 20 жовтня 2022 року, як пригадує обвинувачена, росіяни принесли їй додому конверт із 40 000 російських рублів. Гроші вона взяла, щоб не викликати підозр, і витратила на лікування матері, яка потім все одно померла.
Про погрози російських військових фігурантка скаржилась своєму цивільному чоловікові, а також знайомим. Згодом співмешканець обвинуваченої виступив у суді як свідок захисту. Також показання дала сусідка, в якої обвинувачена стриглася під час окупації.
Ще двоє мешканців села — чоловік і жінка — були свідками обвинувачення. Вони бачили, як підсудна і ще одна їх сусідка із солдатами ходили вулицею і пропонували голосувати. Жінка-свідок запитала їх навіщо вони займаються референдумом і одна з них відповіла, що треба якось виживати. Погроз ці свідки не помітили і їм здавалося, що все спокійно і військові їх просто супроводять.
У підсумку фігурантку виправдали. Суд пояснив, що критично оцінював показання обвинуваченої і її співмешканця про участь у незаконному референдумі під дією психологічного примусу збоку представників збройних формувань РФ. Адже обвинувачена та її цивільний чоловік вважаються зацікавленими у кримінальному провадженні. Проте суд звертає увагу, що їх показання повною мірою узгоджуються між собою, а також із показаннями іншої жительки села, яка не є особою зацікавленою у справі. Йдеться про показання жінка, в якої стриглася обвинувачена. Свідок розповідала, що росіяни справді залякували селян і обвинувачена ходила до неї підстригтися, виглядала знервовано і, сидячи на кухні, зізналась, що росіяни погрозами примусили її працювати.
Також суд звертає увагу, що про плату за роботу на псевдореферендумі розповіли саме обвинувачена і її співмешканець. Правоохоронці ніяких доказів із цього приводу взагалі не надали. При цьому факт, що підсудна взяла ці гроші, як вона каже зі страху, не може розцінюватися як ознака добровільності у співпраці з окупантами.
Суд дійшов висновку, що прокурор не довів, що участь у проведенні незаконного референдуму обвинувачена була добровільна і за відсутності психологічного примусу з боку військовослужбовців збройних формувань Росії. Не доведень, що обвинувачена не діяла в стані крайньої потреби, щоб усунути небезпеку, що загрожувала їй та близьким родичам.
Підсудну виправдали та звільнили з-під варти.
Читайте також: Брав участь у проведенні псевдореферендуму: підозрюють мешканця Херсонщини.
