львівськиЙ 
фото из соцсетей
Новость на русском
18-річний крайній півзахисник друголіговської "Ревери 1908" Максим Угринюк, на рахунку якого чотири голи в 11 матчах чемпіонату, розповів про те, як він грав у Польщі на аматорському рівні.
– Коли почалося повномасштабне вторгнення, я на певний час залишився без футболу, адже виїхав до Польщі, де працювали батьки. У свій день народження 27 лютого 2022 року стояв на кордоні.
Там перші два місяці не займався. Однак на роботі мама випадково зв'язалася з одним дитячим тренером, якому розповіла про мене.
Цей чоловік познайомив мене з Лукашем Кучером. Колись на професійному рівні він грав за команду "Хробри" (Глогув), а тепер тренував аматорський "Ожел" із Прушице. Для мене він став тренером-другом, дуже багато мені допомагав. Спочатку в новій команді було дуже важко, але це зрозуміло після такої паузи. Згодом адаптувався. Дуже вдячний за допомогу в поверненні до футболу. Шкода, що в липні Лукаш загинув в автокатастрофі.
– У Польщі зараз багато українців. На нижчому рівні є навіть команди, зібрані виключно з наших співгромадян. Можливо, були можливості залишитися грати в цій країні?
– Так, українці запрошували до Варшави. Здається, це теж аматори. Але тоді мені було добре у своїй команді й не хотів її залишати. А в листопаді 2022-го зателефонував Юрій Богданович Шпирко, який тренував мене в "Ліцеї-Вікторії". Він сказав, що розраховує на мене, і я повернувся в Україну.
– Де сильніший аматорський рівень?
– В Україні. Але в Польщі ставляться до всього дуже професійно. Пригадується, що мені тоді було 16, і старші хлопці дуже привітно прийняли й допомогли рости.
