львівськиЙ 
**Два роки по тому: Львів пам’ятає Ірину Цибух — журналістку й парамедикиню, яка рятувала бійців під вогнем**
29 травня у Львові відбулась акція пам’яті Ірини Цибух — парамедикині та журналістки, яка загинула рівно два роки тому. Учасники зібралися біля будівлі Львівського оперного театру о дев’ятій ранку та вшанували її загибель хвилиною мовчання, згадавши також усіх інших полеглих захисників України, пише Суспільне.
Присутні тримали в руках плакати з промовистими цитатами: «Культура пам’яті залежить від добре сформованого ставлення суспільства до історії свого народу» та «Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя, і краще вмерти біжучи, аніж жити гниючи». Також люди принесли фотографії госпітальєрки.
Ірина Цибух народилася у Львові в 1998 році. 1 червня їй мало б виповнитися лише 26 років. Вона закінчила Національний університет «Львівська політехніка», а у 2017 році приєдналася до команди Суспільного мовлення. Там вона координувала роботу філій, організовувала міжрегіональні спецефіри, реалізовувала грантові проєкти, знімала документальні фільми та навчала медіаграмотності. Паралельно з основною діяльністю Ірина розвивала критичне мислення у школярів у межах освітніх ініціатив.
Повномасштабне вторгнення Росії застало її на сході країни: 22 і 23 лютого 2022 року вона презентувала в Покровську та Краматорську документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, які потребували інклюзивної освіти. Наступний показ мав відбутися 24 лютого у Сєвєродонецьку, а потім — у Києві. Проте війна перекреслила ці плани: герої її фільму опинилися під окупацією, а сама Ірина повернулася до добровольчого батальйону «Госпітальєри», з яким співпрацювала ще з 2014 року. У складі батальйону вона евакуювала поранених бійців із найнебезпечніших ділянок фронту та надавала їм домедичну допомогу.
Ірина неодноразово ризикувала власним життям, рятуючи інших. Водночас вона не полишала журналістської роботи: регулярно з’являлася в медіа, інформувала колег про роботу парамедиків на передовій і розповідала про можливості підготовки добровольців до надання якісної домедичної допомоги.
Її професійні здобутки були відзначені на найвищому рівні. Разом із колегами із Суспільного вона здобула перемогу на конкурсі «Честь Професії» у 2021 році в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа», а у 2018-му була фіналісткою в номінації «Найкращий репортаж». У листопаді 2023 року президент України нагородив її орденом «За заслуги» III ступеня, а в березні 2024-го вона стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».
