Молодіжна збірна України покинула Євро-2023, розгромно програвши Іспанії в півфіналі (1:5). Завершення прекрасного для нашої команди турніру вийшло максимально безславним, проте це ніяк не скасовує і не применшує всіх попередніх заслуг підопічних Руслана Ротаня на цій континентальній першості. Пробившись у фінальну частину чемпіонату вперше за 12 років, «синьо-жовті» дісталися до 1/2 і вперше в своїй історії пробилися на Олімпіаду – ось, що буде головним підсумком Євро для нашої команди. А такі команди як Іспанія нам, на жаль, поки не по зубах. Цей факт потрібно просто визнати і жити з ним далі, адже коли літаєш так високо, як після перемоги над Францією, падати буває дуже боляче.
Ми самі не змогли розпорядитися щастям, що звалилось нам на голову
Про такий ідеальний дебют поєдинку важко було навіть мріяти. Програмою мінімум на початку першого тайму напевно було стримати стартовий натиск іспанців, але наша команда пішла ще далі і забила швидкий гол. Судаков геніальною вертикальною передачею запустив в прорив Мудрика, той легко і невимушено обіграв єдиного суперника на своєму шляху, увійшов в штрафну, посадив на п’яту точку захисника і прострелив. М’яч після рикошету відскочив прямо на ногу Бондаренку – і це 1:0.
Ось тут би, не втрачаючи ані хвилини, переосмислити все, що сталося, перебудувати гру на максимально простий лад і, не соромлячись нікого і нічого, утримувати мінімальну перевагу, періодично вилітаючи в контратаки. Але ми просто не встигли. Іспанці включилися настільки швидко, що наша збірна навіть не встигла усвідомити, який шанс вона отримала на самому початку зустрічі. Вже через 4 хвилини Гомес хорошою передачею підключив до атаки Руїса, проти якого, чомусь, довелося грати Володимиру Бражку, а не комусь з пари Батагов-Таловєров. Нашому опорнику трохи не вистачило навичок центрального захисника, і він не зміг повноцінно закрити м’яч спиною від форварда суперників. Запізно зреагував і Трубін, який міг вийти з воріт і забрати цю передачу в руки набагато раніше. В результаті Руїс дістався до м’яча перед самим носом нашого голкіпера, обіграв його і прошив Таловєрова, який щосили намагався врятувати ситуацію вже перед порожніми воротами.
А ще через 7 хвилин ніхто з наших футболістів, з незрозумілих причин, не накрив удар Сансета метрів з 20-ти. Таким чином іспанці перевернули все з ніг на голову і вийшли вперед. До перерви збірна України ще намагалася чинити опір і навіть мала прекрасний момент для того, щоб зрівняти рахунок. Однак після прострілу Мудрика і удару Сікана воротар «фурії рохи» якимось дивом зумів дістати м’яч. А ось у другому таймі почалося побиття немовлят, детально розбирати яке, чесно кажучи, немає ані бажання, ані настрою.
Чому не вийшло нав’язати боротьбу іспанцям, з Францією ж вийшло?
Тут можна виділяти багато причин, але головна з них дуже проста – ми просто слабкіше цього суперника. І слабкіше, на жаль, приблизно настільки, наскільки це відображає підсумковий рахунок на табло. Результат першої гри з Іспанією на груповому етапі ( 2: 2 ) міг трохи ввести українських уболівальників в оману і змусити подумати, що ми можемо грати з такою командою на рівних. Не можемо. Це був резервний склад «фурії рохи», але навіть ті футболісти, як тільки докладали трохи більше зусиль, практично відразу забивали в наші ворота, і могли робити це набагато більше, ніж двічі. Основа іспанців на голову вище основи українців. Не дивіться на те, що у них не так багато гравців з гучними, в європейських масштабах, іменами. Ця Іспанія переважно складається з лідерів сильних клубів Ла Ліги, Які пробилися в єврокубки: «Бетіс», «Атлетик» Більбао, «Вільярреал», «Реал Сосьедад». Як не крути, ці люди виступають на більш високому рівні, ніж лідери «Шахтаря», «Динамо», «Зарі» і «Дніпра-1».
Тут хтось подумає: але ж Франція теж сильніше нас, де логіка? Так, сильніше. Але гра Франції, незважаючи на наявність більш гучних імен в складі, менш дисциплінована і системна. Подивіться, як організовано іспанці перекривали всі вільні зони при нашому рідкісному контролі м’яча на чужій половині. Чи було таке з боку французів? І близько немає. Чому цього не було – потрібно питати вже у Сільвена Ріполя і його тренерського штабу, але давайте не будемо лізти в їх проблеми, нехай розбираються самі.
Звичайно, слабка команда може обіграти сильну, але потрібно, щоб зійшлося дуже багато зірок. З Францією все склалося, а ось у вчорашньому матчі не зійшлося нічого. Нам треба було звести до мінімуму кількість помилок, але помилялися наші хлопці більш ніж достатньо. Треба було вмирати в захисті, але ми регулярно дозволяли супернику без опору бити по воротах з хороших позицій. Потрібен був ідеальний матч з боку нашої збірної, а вийшов, відверто кажучи, поганий. Зрештою, потрібна була посмішка фортуни, адже без неї таких опонентів не пройдеш. Однак вчора вона від нас повністю відвернулася.
Рахунок не по грі, але це неточно
За підсумками вчорашнього матчу багато хто стверджував, що фінальний результат не зовсім відповідає тому, що команди показали на поле, і наша збірна не заслуговувала такого принизливого поразки. З одного боку, з цим можна погодитися, адже в першому таймі підопічні Ротаня показували гідний футбол і цілком могли його не програти. З іншого, у другій половині гри, коли іспанці збільшили перевагу до двох м’ячів, «синьо-жовті» опустили руки. А як тільки ти здаєшся, суперник отримує прекрасну можливість тебе добити, що і сталося в даному випадку.
У іспанців залетіло все? Можливо, але чиї це проблеми? Хто винен в тому, що з шести ударів в створ п’ять виявилося в воротах? Пані удача, або може все-таки група захисту, за весь матч заблокувала лише дві спроби суперника, і воротар, який зміг виручити нас лише в одному епізоді? Немає ніякої різниці, по грі цей рахунок, чи ні. Команда Ротаня програла поєдинок за всіма статтями, а Іспанія показала нам майстер-клас і рівень, до якого потрібно прагнути.
Але все одно спасибі за турнір!
Закінчити це гнівне післямова хотілося б з того, з чого воно починалося – з подяки Руслану Ротаню і його команді. Українська молодіжка виконала всі завдання на чемпіонат Європи, в чотирьох з п’яти матчів грала в сучасний, яскравий, красивий, якісний і, головне, ефективний футбол, подарувавши нам безліч позитивних емоцій, яких зараз так не вистачає. Нехай ця болюча ляпас від іспанців стане для наших футболістів хорошим уроком, опустить їх з небес на землю і зіб’є з них рожеві окуляри. Ну а нам, щоб не розчаровуватися, не варто спочатку так сильно зачаровуватися.
Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua
У матеріалі використані фото Getty images, УАФ
