День 2 травня 1986 року назавжди залишився у пам’яті вболівальників київського «Динамо». Клуб виборов другий Кубок Кубків — останній на сьогодні європейський трофей в історії гранду українського футболу. Ту команду багато хто називає найсильнішою за весь час існування «Динамо», а гра, що показували кияни, викликала захоплення не тільки у шанувальників футболу, а й у фахівців. Валерій Лобановський зібрав під своє крило сильних індивідуально гравців, які володіли футбольним інтелектом. Тому змогли на практиці втілити геніальні ідеї великого тренера. Але ми сьогодні поговоримо не про видатного наставника і не про перипетії того матчу. Давайте простежимо долю деяких гравців, що приймали участь у вирішальному матчі з мадридським «Атлетіко» у французькому Ліоні. Тим паче двох із них уже немає серед нас.
Команда мрії, про яку пам’ятатимуть завжди
У тому пам’ятному матчі «Динамо» обіграло «Атлетіко» на чолі з легендарним тренером Луїсом Арагонесом із розгромним рахунком 3:0. За даними експертів порталу ua1 онлайн шестеро динамівців брали участь у всіх іграх розіграшу Кубка Кубків-86, а четверо зіграли, як то кажуть, від дзвінка до дзвінка. Але ми почнемо нашу розповідь не з них — справжніх «гвардійці», а з учасників тієї видатної команди, що вже пішли з життя:
· Віктор Чанов — уродженець Донецька, який відіграв у «Динамо» з 1982 по 1990 роки. Блискучий представник воротарській династії Чанових надійно захищав останній рубіж нашої оборони у фінальному матчі. З «Динам», крім Кубка Кубків, виграв 3 чемпіонати та 5 Кубків СРСР. Потім переїхав до Ізраїлю, де у складі «Маккабі» з Хайфи став переможцем місцевої першості та дворазовим володарем Кубка країни. Трагічно загинув 2017 року у віці 57 років. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
· Андрій Баль — чіпкий та надійний захисник виходив у фіналі на заміну замість травмованого Сергія Балтачі. По 4 рази вигравав Кубок та чемпіонат СРСР, після «Динамо» грав і працював тренером в Ізраїлі. По поверненні в Україну довгі роки був помічником Олега Блохіна у національній збірній та у клубах. Помер у 56 років на футбольному полі під час матчу ветеранів. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
· Ігор Бєланов — його феноменальна швидкість та потужний удар підкорили серця любителів футболу. Багато в чому завдяки блискучій грі в розіграші Кубка Кубків, а також на Мундіалі в Мексиці форвард отримав «Золотий м’яч»-1986 — найвищу футбольну індивідуальну нагороду європейського континенту. Кар’єра за кордоном після київського клубу з різних причин склалася не так, як хотілося б. Однак уродженець Одеси назавжди вписав свій слід в історію «Динамо» та українського футболу.
· Олег Блохін — корінний киянин, найкращий бомбардир в історії радянського футболу, у тому розіграші Кубка Кубків забив 5 м’ячів, у тому числі і у вирішальному матчі. Справжня легенда «Динамо», єдиний футболіст, який брав участь у двох переможних розіграшах Кубка Кубків та забив по голу у кожному фіналі. Блохін отримав свій «Золотий м’яч» ще 1975 року. З «Динамо» він виграв 7 чемпіонатів та 5 Кубків СРСР. Після завершення ігрової кар’єри в якості тренера вивів збірну України в ¼ фіналу Чемпіонату світу 2006 року, вигравав Кубок і Суперкубок Греції, тричі ставав віце-чемпіоном цієї країни.
· Олександр Заваров — автор першого гола у фіналі, уродженець Луганська, один із найбільш технічних і розумних з точки зору бачення поля та організації атакуючих дій гравець в історії київського клубу. До завойованих з «Динамо» титулів дворазового чемпіона та триразового володаря кубка СРСР додав перемогу в Кубку УЄФА та Кубку Італії у складі італійського «Ювентус». Догравав у Франції, після завершення кар’єри гравця працював тренером, у тому числі входив до тренерського штабу збірної України.
