10 травня 2025, 21:24
До 100-річчя відкриття поселення трипільської археологічної культури біля с. Томашівка Черкаської обл. (3600–3200 рр. до н. е.) в Національному музеї історії України відкрилась мінівиставка “Містичні візерунки томашівського посуду”.
Фото: Козацький край
Про це повідомляє «Козацький край».
1925 року археологічна експедиція Уманського краєзнавчого музею під керівництвом Петра Курінного відкрила величезне трипільське поселення (загальною площею близько 250 га) біля с. Томашівка на Черкащині. Під час розкопок було досліджено рештки жител, а також виявлено значну кількість керамічного посуду. Крім того, знайдено зернотерки, крем’яні знаряддя праці, уламки жіночих статуеток і фігурок тварин.
Житла на поселенні розташовувалися по колу, всі вони наземні, каркасно-стовпової конструкції, обмазані глиною, подекуди двоповерхові й доволі великих розмірів.
Фото: Козацький край
Характерною рисою кераміки Томашівки було переважання розписного столового посуду. Уже в перші роки вивчення поселення Петро Курінний не просто фіксував значну кількість таких посудин у житлах, а й вказував на окремі групи посуду, «складеного стосами». Усе це «…рештки ритуальних збудувань і, в першу чергу, похоронного звичаю, якогось давнього, повного сили й соковитости, культу», – писав Петро Курінний 1927 року.
Фото: Козацький край
Столовий посуд виготовляли з високоякісної глини з домішками піску. Його поверхню вкривали ангобом – тонким шаром глини яскраво-жовтого або червонуватого кольору. Розпис зазвичай наносили на верхню частину посудини, для цього використовували коричневу фарбу. Форми посудин різноманітні: миски, горщики, амфори тощо. Візитівкою поселення є біконічні кубки – посудини у вигляді двох з’єднаних конусів із гострим ребром між ними.
Фото: Козацький край
В орнаментах виділено різноманітні знаки, зокрема рослини, місяць, комети; хрестоподібні та сітчасті композиції; спіралі; антропоморфні й зооморфні мотиви. Ці візерунки створюють ритмічну симетричну композицію, яка передає відчуття повторюваності, впорядкованості та гармонії. У них простежується тісний зв’язок із природою, культом родючості, вірою в циклічність і впорядкованість, а також баланс протилежностей (життя – смерть).
Фото: Козацький край
Пізніше томашівське поселення дало назву окремій локально хронологічній групі пам’яток трипільців, що мешкали в цей час у межиріччі Південного Бугу та Дніпра. У цьому регіоні локалізовано понад 40 поселень, зокрема протоміст (площею 200–450 га). Вдалося навіть частково визначити послідовність, в якій раз на 50 років переселялося населення томашівської групи: Сушківка – Доброводи – Тальянки – Майданецьке – Томашівка.
Старожитності трипільської культури також можна побачити на виставках “Нев’янучий квіт Трипілля” та “Дохристиянські вірування України”, що діють в музеї.
