львівськиЙ 06 січня 2025, 08:12
Краєзнавці громадської організації “Після тиші” дізнались про долю п’ятьох дівчат з Черкащини, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час Другої світової війни. Дослідники звернулись до завідувачки шкільного музею села Мокра Калигірка Людмили Дідук після того, як на стінах старого бомбосховища німецького Гревенброху історики побачили від руки написані прізвища 14 жительок її села.
Як триває дослідження, Людмила Дідук розповіла Суспільному.
У колекції ліцею села Мокра Калигірка, зошити з чорнильними прописами, старовинний одяг та військові артефакти, розповіла його завідувачка Людмила Дідук.
“Дуже багато досліджень ми проводимо. Останнє дослідження, над яким ми почали працювати, це про остарбайтерів”.
Фото із надписами на стіні стало причиною нового дослідження, пояснила пані Людмила.
“Німецькі дослідники знайшли напис, які залишили там українські остарбайтерки. От питання, як вони збереглися”.
Надпис на стіні. Суспільне Черкаси
Написи знайшли німецькі дослідники на стіні старого бомбосховища в жовтні 2024 року. Аби дізнатися більше, розповів історик Андрій Усач, дослідники звернулися до громадської організації “Після тиші”, яку він очолює.
“Тема примусової праці — одна з таких, з якими ми працюємо не перший рік. Найскладніше — ідентифікувати людей. Бо там були тільки прізвища та ініціали імені. Ми звернулися до пані Людмили, яка працює у мокрокалигірському музеї”.
На стіні чотирнадцять імен, доля яких, вісімдесят років була невідомою.
“Дали клич по всіх населених пунктах нашої громади. Зараз триває пошук. Деякі імена відкриті уже, досліджені”.
Аби віднайти інформацію про примусово вивезених на роботу до Німеччини дівчат Людмила Дідук підняла архіви місцевої сільради.
“Праця, праця, праця. Тому що я всіх повиписувала остарбайтерів по Мокрій Калигірці, по Сухій Калигірці. Зразу роблю дослідження, скільки людей проживало на момент, 1944-1946 року. Все я попідраховувала”.
Дізнатися більше інформації вдалося про долю п’ятьох згаданих на стіні українок, пояснила завідувачка музею.
“У тому місті було розміщено бомбосховище ткацької фабрики і можливо дівчата ці там працювали. І в мене є така думка, що там вони можливо і проживали”.
Як пояснив Андрій Усач, організація звернулась у черкаський архів для дослідження “фільтраційних справ”.
“Всі вивезені робітники проходили так звану фільтрацію. Наразі ми знайшли на трьох дівчат фільтраційні справи. Ці жінки працювали не в цьому Грехенбройху, а в сусідніх містечках. Вони говорили, що перед наступом армії союзників, їх починали возити по всій Німеччині. Очевидно, в якийсь із цих переїздів, вони переховувалися у цьому бомбосховищі”.
Біографію інших жінок пані Людмила досліджуватиме разом із учнями. Для цього у школі організували експедицію, пояснила директорка ліцею Валентина Кравченко.
“У цій експедиції працюють учні, починаючи з початкової ланки і до 11 класу. Збирають і матеріали, інформацію по селах. У школі навчаються діти не лише з Мокрої Калигірки, а й з п’яти сусідніх сіл. І в цих селах діти ходять до старожилів і збирають інформацію”.
До пошуку, розповіла, запрошують долучитися усіх охочих, кому відома інформація про власниць прізвищ.
