львівськиЙ 
Сьогодні, без перебільшення, історичний день не лише для релігійного життя Кременеччини. Вперше в одному з найстаріших храмів Тернопільщини, у Свято-Миколаївському соборі, лунала служба Божа українською мовою. Символічно, що у День ЗСУ службу розпочали з Гімну України.
Біля храму чергують правоохоронці, аби запобігти ймовірним конфліктним ситуаціям між парафіянами.
Святкове богослужіння очолив Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор.
Ще до початку у церкві багато людей. Згодом усі уже не поміщаються у середину.
Перша служба ПЦУ у Миколаївському соборі у Кременці
При вході збирають підписи за перехід парафії собору до ПЦУ. Охочих засвідчити підтримку такого рішення чимало.
Службі також передували парафіяльні збори, які очолив військовослужбовець, депутат Кременецької міської ради Андрій Біндас.
Усі охочі, хто прийшов на сьогоднішню урочисту подію, міг долучитися до збору коштів на підтримку ЗСУ.
Були присутній на службі й парафіяни релігійної громади УПЦ, яка раніше орендувала храм.
Наприкінці відслужили літію за загиблими Героями Кременеччини. А діткам, які були у храмі, роздали подаруночки від святого Миколая.
Нагадаємо, учора, 5 грудня, Верховний суд України поставив крапку у справі про Миколаївський собор у Кременці.
Довідка:
На початку XVI ст. в центрі міста з’явився дерев’яний парафіяльний костьол. У люстрації 1563 року йдеться про те, що по вулиці Єврейській (сучасна вулиця Шевченка) існував Свято-Миколаївський храм. У 1606 р. тут поселилися ченці францисканського ордену. Невдовзі вони збудували собі мурований храм та житловий корпус і відмежувалися від міста цегляною стіною. Після польського повстання 1830-1831 рр. за розпорядженням царя Миколи I францисканський монастир закрили влітку 1832 р. царський уряд передав православній церкві старовинні споруди закритого ним францисканського монастиря і в грудні 1832 р. колишній монастирський костьол освятили в Миколаївський собор. Крім храму, з монастирських будівель збереглися прилеглий до нього чернечий корпус, дзвіниця та фрагменти мурів огорожі. У кінці XIX століття у соборі було два престоли – св. Миколая і св. Онуфрія, тут знаходилась чудотворні ікони Богоматері та святого Миколая зі згорілого у 1802 році дерев`яного Свято-Миколаївського храму. Деякий час у північній частині Миколаївського собору у боковому вівтарі св. Онуфрія служили священники драгунського полку, що квартирував у Кременці. Нині про цей епізод в історії храму нагадує цікава рельєфна ікона св. Онуфрія, що збереглася тут на північній стіні.
Миколаївський собор і чернечий корпус – ансамбль колишнього францисканського монастиря з костьолом і дзвіницею, спорудження яких тривало протягом ХVII-XVIII ст. Костьол був збудований у ренесансному стилі, але пізніше унаслідок перебудов набув деяких барокових рис. До північного фасаду собору примикає житловий корпус, кам’яний Г-подібний двоповерховий будинок.
Об’єкт перебуває на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу, використовується як культова споруда.
