львівськиЙ 
Лондон в останні дні став ледь не футбольною столицею України. Спочатку стадіон Челсі Стемфорд Бридж приймав Game4Ukraine, де такі гравці як Зеєдорф, Чех, Макелеле та інші грали в командах Шевченка і Зінченка.
А сьогодні вже на Тоттенгем Готспур Стедіум Шахтар провів благодійну зустріч зі шпорами. І, насправді, можна довго сперечатися як гра заслуговувала на більший інтерес.
З одного боку прізвища, які викликають відчуття ностальгії. З іншого ж – можливість подивитися на чемпіона України в спарингу, фактично, рівня Ліги чемпіонів.
Якщо в першому випадку все завершилося дружньою нічиєю, то в другому – розгромною поразкою, після якої точно буде пожива для роздумів.
Але почати хочеться з того, що гра проти Тоттенгема, насправді, стала сухою для Андрія П’ятова.
Багаторічний голкіпер гірників вже грав проти шпор в Лондоні. Тоді ще на Уайт Харт Лейн донеччани розписали нічию 1:1 і пройшли в 1/8 фіналу Кубка УЄФА. Все для того, щоб в подальшому взяти трофей.
З тих пір змінилося настільки багато, що Тоттенгем вже навіть встигнув побудувати новий стадіон. І на ньому П’ятов, котрий вже працює тренером воротарів, провів свій прощальний поєдинок.
Цього воротаря Гаррі Кейн пробити не зміг. І на 16-й хвилині Андрій крізь коридор пошани одноклубників, до якого приєднався і Манор Соломон, покинув поле.
Цікаво, що спочатку він отримав синьо-жовту картку. Так перегукувалися між собою Game4Ukraine і ось ця гра на Тоттенгем Готспур Стедіум.
Голкіпер з рук Сергія Палкіна і Даріо Срни отримав пам’ятну футболку – згадку про 482 матчі за гірників. А також спеціальний трофей.
Замість П’ятова у ворота вийшов Дмитро Різник. І йому, на відмінну від свого тренера, запечатати ворота не вдалося.
З приводу Гаррі Кейна були сумніви. До останнього не було ясно чи візьме капітан Тоттенгема участь в матчі. Надто вже багато чуток з приводу його можливого переходу в Баварію.
А він не просто взяв участь, а й оформив покер – аж чотири голи.
Перший пропущений м’яч точно стане наукою для 20-річного Едуарда Козіка. Певно добре, що такий наївний фол у власній штрафній він виконав у благодійному, а не офіційному матчі. І, тим паче, не в Лізі чемпіонів.
Різник, до речі, пенальті від Кейна ледь не взяв. Та хоч гірники й пропустили, на перерву пішли за рівного рахунку.
В цьому матчі, здається, було помітно, як Шахтар готується грати проти фаворитів в Лізі чемпіонів. Уважна і зовсім не пасивна гра в обороні – а потім націлені довгі передачі на хід футболістам атаки.
Кілька разів подібні паси за спини захисникам суперника проходили. І від Матвієнка, і від Зубкова, і навіть від П’ятова.
Але, що цікаво, забили підопічні ван Леувена в позиційній атаці. Данилу Сікану дозволили подати – і Келвін Келсі своїм голом натякнув, що може боротися за місце в основному складі.
Очевидно, Тоттенгем володів ігровою перевагою в першому таймі. Але це виглядало абсолютно свідомим планом Шахтаря. Ризикованим, та все ж планом. І він приносив певний результат – 1:1.
Проблеми почалися в другій половині зустрічі.
Гірники довго чекали, доки їх суперники все ж вийдуть з роздягальні. Хоч і з запізненням, але на поле лондонці увірвалися на повній швидкості – за десять хвилин забили двічі.
Ці голи були різними, однак все одно пов’язані з одним прізвищем – Георгі Гочолейшвілі. Серйозна доля провини лежить на ньому і за наступний гол Тоттенгема.
Так, для дубля Кейн виграв боротьбу у Матвієнка. Але саме Голочейшвілі дав Джеймсу Медісону навісити без жодного супротиву. Хет-трик Кейн оформив після виходу віч-на-віч з Різником. І вгадайте хто залишив його без офсайду? Ну а останній гол капітана збірної Англії: Манор Соломон комфортно пробивав з-під грузина, аби потім Кейн зіграв на добиванні.
Зважаючи на не надто впевнену гру Гочолейшвілі в перших турах УПЛ, на повернення Юхима Коноплі фанатам Шахтаря варто чекати з нетерпінням.
Окремо хочеться зосередити увагу на літніх новачках донеччан. Найбільше ігрового часу отримав Став Лемкін. Він справив досить приємне враження, хоч і з гірким післясмаком – останній гол господарів явно на його совісті.
Як і на совісті Педріньо. Бразильському захиснику важко дається захист на фланзі один в один. Подивимося чи здатний він додавати в цьому аспекті. Або, можливо, захисник зможе компенсувати цей негатив гарною грою вперед.
Деніл Кастільйо в центрі поля продовжує вражати впевненим дриблінгом, а також тим, як вдало використовує свою довжину ніг. Вони з Лемкіним виглядають найбільш близькими до основи команди. Можливо, до старту в Лізі чемпіонів їх вдасться достатньо награти.
Чого не скажеш про Невертона. Молодому вінгеру, очевидно, ще потрібен час. Але те, що він може додавати грі команди, виходячи з лавки, вже помітно.
І, наостанок, про Миколу Матвієнка. Зважаючи на те, наскільки багато говорили про його можливий переїзд в Англію, було цікаво подивитися на гру капітана Шахтаря проти Тоттенгема та Кейна зокрема.
Так, Гаррі один м’яч з-під нього забив. Третій гол Тоттенгема відбувся після того, як Матвієнко пропустив передачу поміж ніг. Але в тих ситуаціях, захисник, швидше ставав жертвою епізоду. Він намагався виправити ситуацію, максимально підвищував свої шанси для цього – але випадок грав проти нього.
Водночас він, як завжди, продемонстрував чудову гру ногами, вміння діяти на загострення: Сікан ледь не віддав гольову і ледь не заробив пенальті з його пасів. Та й гол гірників, насправді, розпочався з передачі від Матвієнка між лініями.
Додатково хочеться відзначити те, що Микола готовий демонструвати лідерські якості на полі. Так, він один з чотирьох захисників, але усвідомлює, що гра команди в обороні багато в чому залежить саме від його персони.
Часом це шкодить, оскільки від надмірного бажання підстрахувати, допомогти партнерам, звільнюються інші зони. Але загалом, мені здається, якщо умовний Брайтон і хотів підписати Матвієнка, то після цієї гри навряд передумає. Незважаючи на рахунок 1:5.
Після цього матчу, складається враження, що фанати Шахтаря вже починають посипати голову попелом. Але це дарма.
До старту в Лізі чемпіонів достатньо часу. Можна награти новачків, відновити певну кількість травмованих, а також для УПЛ відсидять дискваліфікацію відсторонені.
Старт сезону виходить непростим для чемпіона України. Але це лише старт.
Сергій Лук’яненко
Telegram-канал автора
