львівськиЙ Рада Європейського Союзу ухвалила важливе рішення щодо продовження тимчасового захисту для українців, які через війну виїхали з України , до березня 2026 року. Воно стосується близько 4 мільйонів українських громадян і надає їм можливість продовжувати жити, працювати та навчатися в країнах ЄС на легальних підставах.
«Це рішення має не лише короткострокову, а й довгострокову перспективу. З одного боку, воно дозволяє нашим співвітчизникам зберегти робочі місця і забезпечити свої родини, а з іншого – сприяє накопиченню досвіду та навичок, які будуть надзвичайно цінними при поверненні до України після завершення війни. Повоєнне відродження економіки неможливе без залучення цих робочих рук», –вважає Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ».
Українці за кордоном як джерело валютних надходжень
Протягом багатьох років українські заробітчани були одним із важливих джерел валютних надходжень до України. Переказуючи кошти додому, вони забезпечували й значні фінансові ресурси, які підтримували економіку країни. Ще до війни це були мільйони українців, а з початком повномасштабного вторгнення Росії ця тенденція лише посилилась – людей виїхало ще більше.
«Згідно зі звітом Світового банку, у 2022 році відбулося значне зростання обсягів грошових переказів до України. Воно становило понад 20%, що є рекордним показником. Такий приплив коштів зіграв важливу роль у підтримці економіки, особливо з огляду на виклики, спричинені війною та глобальними економічними невизначеностями. У 2023 році обсяги переказів залишались на стабільному рівні, продовжуючи підтримувати економіку України», – каже Денис Костржевський.
Стратегії повернення працівників
Для того, щоби сприяти поверненню заробітчан і використанню їхнього потенціалу у післявоєнному відновленні країни, необхідно розробити конкретні та привабливі державні механізми. Наприклад, можливість започаткування власного бізнесу з податковими пільгами, гарантії на робочі місця у нових інфраструктурних проектах, і інвестиційні стимули. Ці заходи повинні бути закріплені на законодавчому рівні, щоб мільйони українських переселенців та заробітчан не лише хотіли повернутися, а й могли внести свій вклад у відновлення та розвиток економіки.
«Для відродження економіки України після війни необхідно залучити трудові ресурси, які наразі знаходяться за кордоном. Проте, це повинно відбуватися не через примус, а завдяки створенню привабливих умов для повернення. На законодавчому рівні слід розробити економічні стимули, які б сприяли поверненню заробітчан. Це можуть бути податкові пільги, державні програми підтримки малого та середнього бізнесу, вигідні інвестиційні пропозиції», – впевнений він.
Також Костржевський вважає, що Україна має створити такі умови, щоб не лише мільйони наших співвітчизників, а й сотні тисяч закордонних заробітчан стояли у черзі на українських кордонах, прагнучи взяти участь у відбудові.
«Ми повинні використовувати цей час для підготовки до післявоєнного відродження нашої країни. Необхідно розробити дієві механізми повернення українців на Батьківщину, створюючи привабливі умови для праці та підприємництва. Державні програми, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, податкові пільги та інвестиційні фонди – це ті інструменти, які допоможуть нашим громадянам повернутися та активно долучитися до відбудови економіки України», – говорить Денис Костржевський .
Ми вдячні європейським країнам за їхню підтримку і солідарність у цей важкий час. Спільними зусиллями ми зможемо не лише пережити цей складний період, а й закласти фундамент для майбутнього процвітання України.
