львівськиЙ Молодіжна ліга 
Сумський СумДУ завоював бронзові медалі сезону Молодіжної ліги, обігравши у Києві в матчі за 3-є місце Львівську Політехніку з рахунком 86:53.
В минулому сезоні команда з Сум була переможцем Молодіжної ліги, а в цьому хоч і не вдалось виграти, але команда підтвердила свій високий рівень, знову завоювавши нагороди.
Після завершення фінального матчу один з лідерів сумської команди і гравець Київ-Баскету в Суперлізі Лєв Кошеватський відповів на питання прес-служби ФБУ.
– Бронзові нагороди для чемпіона минулого сезону Молодіжної ліги СумДУ – це крок назад?
– Це не те, щоб крок назад – торік була дещо інша ситуація. Тоді Молодіжна ліга проходила фактично відразу після сезону, була невелика перерва, яку ми провели у Сумах, разом тренуючись.
Цього року грали десь із чистого аркуша. Я, наприклад, останні дні був у збірній 3х3 та жодного тренування до Молодіжної ліги з командою не провів. Через це вийшла змазана гра. Хоча ось у матчі за третє місце вже непогано виходило – трохи зігрались.
Максим Зайцев: Хочу потрапити до національної збірної України
– Як ти оцінюєш свою гру у Фіналі восьми?
– Останній матч непогано відіграв. Після півфіналу зрозумів, що не йде кидок – кидав своє і не влучив, хоч хлопці довірилися мені, дали роль лідера, а я не впорався з нею.
Тому у матчі за бронзу я більше грав на команду, намагався розганяти гру, асистувати партнерам (Лєв віддав у бронзовому матчі 11 асистів – прим). Розподілили атаки десь однаково по п'ятірці і як наслідок очки теж розподілилися десь рівномірно. Може, Михайлов трохи більше відзначився, а так рівненько всі відіграли, тому й результат успішний.
– У тебе бронза Суперліги цього сезону з Київ-Баскетом і бронза тепер з СумДУ в Молодіжній лізі…
– Ще минулого літа третє місце зі збірною U-20 на чемпіонаті Європи. Якесь зачароване третє місце для мене виходить (посміхається – прим).
Хоча третє місце з Київ-Баскетом – це заслужено, трохи інші емоції. Це Суперліга, інший рівень та роль у мене інша. У Молодіжній лізі третє місце залишає якусь незадоволеність, начебто більшого заслуговували, були готові до кращого результату.
– Як оцінюєш зіграний сезон для себе?
– Суперечлива оцінка. Мені не вистачає стабільності, що можна, звичайно, списати на молодість, але в цьому напрямку потрібно працювати. Були скачки протягом сезону. В кінцівці, в плей-оф все начебто було непогано, Дмитро Олександрович Забірченко довірив мені роль, за що я йому дуже вдячний. Сподіваюся, я з нею впорався. Прогрес у грі є, але це маленький крок – мені ще йти та йти.
– За підсумком сезону Суперліги Favbet ти отримав нагороду кращому молодому гравцю. Наскільки звертаєш увагу на подібні відзнаки?
– Це лише нагорода кращому молодому гравцю. Начебто й найкращий, але молодий. Потрібно прагнути далі, працювати. Ця нагорода показує, що робота робиться не дарма, але треба продовжувати далі.
– Сезон Суперліги ти провів в двох командах, але з одним тренером. Як працюється з Дмитром Забірченко?
– Я спочатку йшов до нього в Будівельник, де зібрався чудовий склад досвідчених гравців, людей з ім'ям. У мене була роль за спиною Павла Буренка. Я сподівався, що Дмитро Олександрович навчить мене чогось нового у грі першого номера, що й вийшло під кінець сезону. У Київ-Баскеті у мене роль кардинально змінилася. Коли я прийшов, то якраз Даня Кінгсбі поїхав, Буренко був травмований і я одразу отримав роль основного розігруючого. Тоді в одному з перших матчів ми грали із Черкасами і несподівано для всіх виграли. Це додало впевненості.
– Зараз ти знаходишся в збірній U-21 з баскетболу 3х3. Подобається цей вид баскетболу?
– Це інша гра, інший баскетбол, інший м'яч, 12 секунд на атаку замість 24. Навіть у Молодіжній лізі видно було, що нам потрібно було 2-3 дні, щоб перебудуватися.
Мені дуже подобається баскетбол 3х3. Плюс збірна 3х3 – це була перша збірна України для мене. Приїжджаєш до збірної, а там інша атмосфера, динамічніша гра, кількість матчів більше за день. 3-4 матчі за день, останню вже граєш на межі можливостей, під палючим сонцем. Цей вуличний баскетбол… я отримую задоволення від баскетболу 3х3. Я завжди із задоволенням їду до збірної 3х3, адже це можливість підтягнути фізичну форму та отримати задоволення.
– Яка зараз атмосфера в збірній?
– Атмосфера божевільна. Раніше було якось так, що приїжджав до збірної, а там незнайомі люди, а зараз і ніби конкуренція за місце у складі, але така тепла, дружня атмосфера. Ми на тренуваннях, на майданчику боремося, а потім йдемо – друзі-друзями. Це ідеальна постановка у команді. З усіма ми 3-4 роки разом, всі один одного знаємо.
– Вже 11-13 червня збірна України U-21 проведе перші стопи у Лізі націй 3х3. Ставите перед собою якісь цілі?
– Хочемо виграти кілька стопів та спробувати потрапити на чемпіонат світу. Потрібно ставити максимальні завдання та йти до них, працювати заради мети.
Ще багато роботи, ми лише тиждень тренуємось, ще не до кінця відчули один одного. Плюс, напевно, поїдемо на турнір, аби зрозуміти свій рівень на фоні інших команд. Але це вже питання більше до тренера. Наше завдання зараз готуватись, щоб якнайкраще бути готовими до матчів Ліги націй.
