львівськиЙ 
Фото з мережі Інтернет
популярне Міськрада Львова відмовила у зведенні багатоповерхівки у Брюховичах На Львівщині у річці знайшли труп людини
Ні український президент, ні вище військове керівництво не хочуть брати відповідальність за призов тих, хто не хоче воювати.
Готуючись до третього року повномасштабної війни проти російських загарбників, Україні потрібна значно більша кількість військ. Однак, з огляду на ризик суспільної критики, завдання призову до лав ЗСУ стало для Києва чимось на кшталт «гарячої картоплі», яку політичні лідери і вище військове командування перекидають один одному, — пише видання Financial Times.
«Жодна сторона, здається, не бажає взяти на себе повну відповідальність за призов сотень тисяч українців, які, можливо, не бажають брати участь у виснажливій та похмурій війні», — пише видання.
Так звана боротьба почалася 19 грудня, коли президент Зеленський на підсумковій прес-конференції заявив, що керівництво української армії вимагало призвати від 450 000 до 500 000 чоловік. Його заява була надзвичайною з двох сторін.
«По-перше, він назвав цифру. З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна тримала в таємниці кількість людей, яких вона набрала добровільно чи примусово, так само як і кількість втрат», — зазначають у виданні.
По-друге, Зеленський наголосив, що це прохання військового керівництва, яке він ще не задовольнив.
І перш, ніж затвердити його, він хотів отримати від вищого військового командування детальний план про те, навіщо потрібна така кількість новобранців і що це означатиме з точки зору ротації військ на фронті.
«Мені потрібна конкретика», — сказав він. — «Це дуже серйозна цифра».
Українським чоловікам у віці від 18 до 60 років заборонено виїжджати з країни, і вони повинні зареєструватися у ТЦК для можливого призову. Однак, згідно з чинними правилами, до армії можуть бути призвані лише чоловіки, яким виповнилося 27 років. У грудні був опублікований законопроєкт про зниження цього віку до 25 років.
Однак партія Зеленського «Слуга народу», схоже, не бажає брати на себе відповідальність за цей законопроєкт. Її депутати отримали вказівку не коментувати його, а натомість переадресовувати запитання журналістів до військового командування.
Наступного дня після публікації закону про мобілізацію головнокомандувач Збройних сил генерал Валерій Залужний виступив на його захист, давши перше телевізійне інтерв’ю з лютого 2022 року.
Захищаючи призов, Залужний сказав, що армія потребує більше людей, і його залучили до розробки нового законодавства, але підкреслив, що він не несе відповідальності за всі деталі.
Відповідаючи на запитання про цифру 450-500 тисяч новобранців, названу Зеленським, генерал сказав, що він «не робив жодного запиту на будь-які цифри». Він додав, що розкриття будь-яких цифр було б рівнозначним розголошенню військової таємниці.
Він також відмежував Збройні сили від положень законопроєкту про поширення призову на українців, які проживають за кордоном, і запровадження жорсткіших санкцій проти тих, хто ухиляється від призову. За його словами, ці питання мають вирішити парламентарі.
«Ми — армія, і ми повинні воювати, а не втручатися в життя цивільних», — сказав він.
За словами Марії Золкіної з київського аналітичного центру «Демократичні ініціативи», поява Залужного для пояснення закону про мобілізацію була необхідною, каже Марія Золкіна з київського аналітичного центру «Демократичні ініціативи», оскільки українська «політична влада намагалася дистанціюватися від цього кроку і перекласти відповідальність на військове керівництво».
«Звинувачення армії в потенційно непопулярному кроці було «деструктивним і неправильним», – написала Золкіна в мережі X.
«Стосунки між Зеленським і його вищим воєначальником були напруженими восени, коли провал контрнаступу України спровокував чутки про швидке звільнення генерала. Деякі військові офіцери кажуть, що в умовах виснажливого конфлікту слід очікувати розбіжностей щодо стратегії та тактики. Але дехто в оточенні Зеленського бачить у Залужному, який дуже популярний в українській громадськості, потенційного політичного суперника», — пише Financial Times.
Financial Times підкреслює, що масовий призов на виснажливу завжди буде важкою справою. Навіть такий автократ, як Владімір Путін, місяцями уникав початку масової мобілізації, поки невдачі на полі бою не змусили його зробити це восени 2022 року.
Готовність Зеленського розділити зі своїм вищим командуванням тягар відповідальності за нову хвилю мобілізації свідчить про те, що 2024 рік буде складнішим як в тилу, так і на передовій.
