львівськиЙ 
Фото з мережі Інтернет
популярне ART GARAGE «TEST»: у Львові відбулася благодійна виставка творів українських митців На Львівщині псевдоблагодійник намагався ввезти вкрадене авто через кордон
Кілька днів тому у Брюховичах, за десять кілометрів від центру Львова почали зносити недобудовану школу.
На залісненій комунальній ділянці площею майже 3,5 га вже частково вирубали дерева і викопали котлован для майбутньої забудови.
Робить це все запорізька компанія Sensar Development, яка не є власником будівлі, не купувала землю на аукціоні і навіть не платить оренду за її використання.Раніше Sensar Development публічно представила проєкт масштабної житлової забудови цієї ділянки, йдеться у матеріалі NGL.media.
Тут, певно, варто вголос висловити очевидні речі. Львівська громада втрачає щонайменше 1,5 млн доларів (близько 55 млн грн за курсом НБУ), отримуючи натомість обіцянку реабілітаційного центру для військових площею 500 м2 – простіше кажучи, середнього спортзалу у далекому передмісті, куди ще добратися треба. Чи це адекватний обмін?
Очевидно, що добудовувати закинуту у 90-х роках школу ніхто не буде – це надто дорого. Так само очевидно, що цю ділянку рано чи пізно все-одно приватизують і забудують. Але земля – це невідновлювальний ресурс місцевої громади, тому компенсація за її втрату має бути адекватною.
55-60 млн грн, виручених за 3,5 га на відкритому аукціоні, якими Львів заслужено пишається, дозволили б мерії роками фінансувати реабілітаційні послуги для ветеранів – у вже діючих центрах реабілітації, спортклубах і басейнах, розташованих у всіх районах містах, а не якийсь один на околиці.
Але давайте розберемось детальніше – як таке сталось?
Реалізована тут схема вражає своєю нахабністю.
Крок 1. Перед приєднанням до Львівської громади у 2020 році влада невеликого курортного селища Брюховичі віддала цю землю безкоштовно, у постійне користування, невідомому підприємству з дуже вдалою назвою «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», створеному майже однойменною громадською організацією «Асоціація інвалідів захисників вітчизни», зареєстрованою 2014 року.
Крок 2. За один місяць (блискавично!) брюховицька влада списала з балансу недобудовану школу, яка не перебувала у її власності, змінила призначення ділянки із «закладів освіти» під «громадську забудову», а також видала містобудівні умови та обмеження для забудови.
- Таку терміновість пояснювали тим, що, мовляв, учасники АТО вже давно просили про реабілітаційний центр в Брюховичах. Дивно тільки, що імена цих військових не могли назвати ні опитані мною місцеві депутати, ні сам селищний голова, ні юридичний представник компанії-забудовника. Скільки і які ветерани стоять за підприємством «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» невідомо й досі. Ця інформація охороняється як державна таємниця.
Крок 3. Майже одразу виявилось, що в майбутній забудові обіцяний реабілітаційний центр займе лише 1% забудови (500 м2). Усе решта – різнопланова забудова, в тому числі житло. Через розголос, після об’єднання у Львівську ОТГ, в ситуацію втрутилась і Львівська міська рада, чиї представники обіцяли «виправити це», поліція почала розслідування…
Але після того, як з’явився новий забудовник ділянки Sensar Development (які договірні стосунки існують між постійним користувачем землі, підприємством «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», і забудовником – таємниця), попередній арешт на майно і землю скасували, а представники Львівської міськради почали обережніше добирати слова. Про повернення безкоштовно розданої землі у власність громади мова уже не йшла, а представники міськради навіть схвально відгукувались про майбутню забудову. Хоча площа «реабілітаційного центру» не змінилась, а основний план – це збудувати тут апартаменти.
Фото з мережі Інтернет
На комунальній ділянці у Брюховичах уже частково вирубали дерева і викопали котлован (фото NGL.media)
За законом, апартаменти можна будувати там, де заборонене житлове будівництво, можна не будувати дитячі та спортивні майданчики, не перейматися наявністю дитячих садків та шкіл. Апартаменти – формально це готель, де можна жити все життя.
Лише після того, як мешканці Брюхович почали збирати підписи за повернення ділянки і , мер Львова Андрій Садовий повідомив, що звернувся до поліції і – аби правоохоронці зупинили будь-які підготовчі чи будівельні роботи на ділянці і перевірили законність рішень Брюховицької селищної ради.
Але одних заяв мало, міська рада може зробити більше. В одному випадку вона може судитись сама з собою за невелику забудову, водночас не може вчинити так само і зберегти 3,5 гектари де-факто громадської рекреаційної землі? На сусідніх наділах вже знайшли термальні джерела, вони можуть бути і на цій ділянці.
Замість того, щоб розробити зонінг, детальний план території, як того вимагає закон, зрештою, відновити втрачений статус Брюховичів як курорту, що забезпечило б мешканців роботою, допомогло розвинути інфраструктуру біля термальних джерел, зберегти ліси, водойми, парки, врешті каналізувати селище, подбати про транспортну інфраструктуру, дати доступ до природних багатств усім бажаючим і отримувати податки до бюджету, ми віддаємо землю за ефемерний «реабілітаційний центр» на 500 м2 на одному з поверхів комерційної нерухомості? Яка гарантія того, що там просто не збудують платний спортзал? Чим це не «реабілітаційний центр»?
Фото з мережі Інтернет
Єдине зображення планованої забудови, доступне у публічному доступі (фото NGL.media)
Навіть якщо цих 500 м2«подарують» мерії, то хто і на яких умовах його обслуговуватиме? Які послуги реабілітації надаватиме той центр, кому і за яку вартість? Невідомо. Дотепер на вкотре обгородженій ділянці нема ні паспорту забудови, ні елементарної обіцяної журналістам візуалізації у добрій якості.
Єдиний цивілізований спосіб захистити інтереси громади і зупинити цей ганебний схематоз – це припинити право постійного користування землею, розробити детальний план цієї території з урахуванням інтересів громади, а вже потім або оголосити інвестиційний конкурс, або виставити землю на аукціон під будівництво конкретного об’єкту.Скільки реальних ініціатив за 55-60 млн грн може профінансувати місто для тих, хто справді потребує реабілітації? Скільком військовим і як ми можемо допомогти повернутись до цивільного життя?
Львівська міська рада прекрасно це знає, вміє і може.
Розробка програм з підтримки уже існуючих приватних спортивних комплексів, залів, басейнів, які надають послуги ветеранам або діючим захисникам, програми підтримки учасників війни через індивідуальні нарахування з міського бюджету на «картку воїна» для відвідування центрів, що надають реабілітаційні чи інші необхідні їм послуги… Чи не логічніше сприяти спортивно-відпочинково-рекреаційній мережі через механізми фінансової допомоги у покращенні доступності таких місць? Не усі відразу стануть на протези. Візочникам у Брюховичі їздити? Маршрутками?
Можуть бути й інші способи, якщо мета – допомога учасникам війни, яка не передбачає розбазарювання невідновних ресурсів, зате передбачає створення робочих місць, покращення якості життя і регулярне надходження податків до міської скарбниці.
Насамкінець. Дуже складно, практично неможливо повірити, що описана на прикладі Брюховичів схема відбулась без «договорняків» і великих хабарів фігурантам, які поставили свої підписи, чи проголосували «за» безкоштовну передачу нашої землі. Сподіваємось, що і САП, і НАБУ рано чи пізно очистять замулені брюховицькі джерела.
