львівськиЙ 01 червня 2026, 09:26
Василь Шевченко — машиніст екскаватора відділення інженерної техніки аварійно-рятувального загону спецпризначення в місті Черкаси.
З початку повномасштабного вторгнення він здійснив 13 ротацій. Працював на Харківщині, Донеччині, у Сумській, Київській та Чернігівській областях. Загалом — більше 500 днів вдалині від дому та рідних, повідомляє пресслужба ГУ ДСНС у Черкаській області.
У 2016-му він починав службу в ДСНС на посаді водія-механіка. Поступово навчався і здобував різні водійські категорії. Кермував автоцистернами, автодрабиною, автоколінчастим підіймачем, трактором та різною інженерною технікою.
“У нас на озброєнні багатоцільова потужна техніка, завдяки якій ми можемо все. І мені подобається відчувати таку впевненість у своїх силах… А в дитинстві у мене навіть іграшок таких не було, не цікаво було. Уявлення не мав, що працюватиму на таких машинах”, – розповідає Василь.
Коли влітку 2023 року масштабні повені вразили Словенію, Шевченко увійшов до складу зведеного загону з України, який вирушив на допомогу. Екскаваторами рятувальники змінювали русло річки, аби запобігти зсувам та руйнуванню будинків. Василь розповідає, що його приємно вразили словенці.
“Нас українців місцеві зустріли добре як нікого іншого. Вони були здивовані, що попри війну в нашій країні, ми приїхали допомогти їм. Якось вранці один чоловік виніс на вулицю колонку і увімкнув гімн України, а його діти розгорнули наш прапор на знак вдячності та підтримки. Потім вони робили так щоранку. А згодом вони з’єднали прапор України та прапор Словенії і ми допомогли їх вивісити над каналом, який ми вирили. У мене досі мурахи по тілу, коли згадую це”, – емоційно згадує надзвичайник.
Василь наголошує, що йому подобається використовувати міць техніки для допомоги людям. Але ситуації бувають різні.
“Зазвичай я дуже обережно кермую великогабаритною інженерною технікою, щоб нічого не зачепити. А після ворожих прильотів по Смілі, мені довелось рівняти з землею 10 дворів. Тоді багато будинків було пошкоджено ударами, а 10 — повністю зруйновано. Технікою я повинен був знести їх під нуль, аби на тому місці можна було почати будівництво нових. Хати, гаражі, літні кухні — майно людей, яке вони роками заробляли, будували… Морально то було дуже важко”, – із сумом розповідає він.
Важливо, що поряд завжди надійне плече товаришів по службі, підтримка і взаєморозуміння.
“У нас дуже згуртований колектив. Підтримка у всьому. І коли я говорю про колектив, маю на увазі всіх рятувальників країни. Адже на ротаціях ми працюємо з колегами з інших областей. І я точно можу сказати, що всі області — як одна родина. Тепер у мене звідусіль є друзі”, – запевняє Василь.
Шевченко нагороджений нагрудним знаком ДСНС України “За відвагу в надзвичайній ситуації” та Почесною відзнакою Черкаської обласної ради «Доблесть Черкащини».
